Наші автори

Переглянути усе
Lawrence Darmani

Лоренс Дармані

Лоренс Дармані – автор романів і видавник з Гани. Його перший роман “Дитя Скорботи” отримав приз Співдружності як найкраща книга Африки. Лоренс також працює редактором журналу “Крок” і є виконавчим директором видавництва “Степ Паблішерс”. Одружений. Живе зі своєю сім’єю в Аккрі. Лоренсу подобається церковне життя. Він також є волонтером в різних християнських служіннях, заходах. Лоренс свідчить, що черпає ідеї “з власного досвіду, читання, свідоцтв інших людей і через споглядання навколишнього світу”.

Статті Лоренс Дармані

Передай далі

Я полюбляю дивитись перегони. Мене вражає фізична сила спортсменів, їхня швидкість, витривалість, навички. Але один важливий момент особливо привертає мою увагу і змушує напружуватись – це тоді, коли один спортсмен передає естафету іншому. Одна секунда затримки може лишити перемоги.

В якомусь сенсі, християни теж залучені до перегонів. Вони несуть естафету віри, пізнання Господа й знання Його Слова. І Біблія нагадує…

Роби, що Він каже

Мені потрібен був резервуар, і я точно знав, як саме він має бути сконструйований, тому дав чіткі інструкції робітнику. Коли наступного дня я прийшов подивитись на роботу, то був дуже розчарований. Робітник проігнорував мої вказівки, змінив конструкцію… Його виправдання лише посилювали моє роздратування.

Дивлячись, як робітник усе переробляв, ламаючи вже застиглий цемент, моє роздратування втихало, а потім я відчув докори…

Почесне життя

Один поважний політичний лідер під час виступу звернув увагу всієї нації своєю заявою про те, що більшість шановних членів парламенту в його країні насправді не “дуже шановні”. Вказавши на їхній корупційний спосіб життя, пихату поведінку, брутальну мову, спікер дорікнув членам парламенту і потребував від них реформ. Як і слід було очікувати, його промова була сприйнята парламентаріями доволі жорстко. Вони відповіли…

Твій Отець знає

Мені було лише чотири роки, і це було в Гані, де клімат зазвичай дуже сухий. Мати з немовлям спала у окремій кімнаті, а ми з батьком – на циновці на підлозі. Піт вкрив моє тіло, в горлі пересохло. Мені так закортіло пити, що я почав будити батька. І серед тієї душної ночі батько піднявся й налив з графина води, щоб…

Ненадійна опора

Я люблю споглядати птахів. Цю звичку я набув, ще коли жив у Гані, в селищі серед лісу, де було чимало різноманітних птахів. Тепер я живу у передмісті і нещодавно мою увагу привернула поведінка кількох ворон. Побачивши дерево, що скинуло більшість своїх листків, вони полетіли туди з наміром перепочити. Але замість того, щоб вибирати міцні гілки, птахи сідали на гілки маленькі…

Молимося разом

Одна жіноча молитовна група в моїй країні щомісяця призначає час для молитви за Гану та інші африканські країни. Коли в цих жінок запитали, чому вони так ревно моляться за ці нації, їхній керівник Гіфті Дадзі зауважила: “Озирніться навколо. Послухайте радіо. Подивіться телевізор. Цілі народи страждають. Війни, хвороби, катаклізми, насильство – все це загрожує затьмарити Божу любов до людства, Його рясні…